У статті висвітлено результати дослідження генетичної структури популяцій кролів трьох порід (новозеландська біла, шиншила, полтавське срібло) за маркерами господарськи корисних ознак. Основну увагу зосереджено на аналізі поліморфізму двох генів-кандидатів: міостатину (MSTN), що є ключовим регулятором розвитку м'язової тканини, та гормону росту (GH), який контролює соматотропну вісь і метаболічні процеси. Метою роботи було встановлення особливостей розподілу алелів і генотипів за цими локусами, а також оцінка асоціативного впливу поліморфізму гена MSTN на показники м'ясної продуктивності. Проведено генотипування за однонуклеотидними поліморфізмами (SNP) c.34C>T у гені MSTN та c.-78C>T у гені GH. Розраховано частоти алелів і генотипів, а також проаналізовано відповідність їх розподілу за законом генетичної рівноваги Харді-Вайнберга. Для гена MSTN (c.34C>T) у популяції кролів породи новозеландська біла, що перебувала у стані рівноваги, встановлено статистично значущу асоціацію з господарсько корисними ознаками. Виявлено селекційну перевагу гетерозигот: особини з генотипом СТ переважали гомозигот (СС та ТТ) за середньодобовими приростами та масою парної тушки. Аналіз поліморфізму c.-78C>T гена GH у порід шиншила та полтавське срібло також підтвердив стан генетичної рівноваги. Водночас для обох популяцій зафіксовано високий рівень фактичної гетерозиготності (Ho), що суттєво перевищував очікувану (He). Це, разом із від'ємними значеннями індексу фіксації (Fis), свідчить про надлишок гетерозигот, що вказує на високе генетичне різноманіття та потенційно кращу адаптивність популяцій. Отримані результати доводять, що досліджені поліморфізми генів MSTN та GH є ефективними маркерами для використання в селекційних програмах (MAS) з метою моніторингу генетичної структури та прискорення відбору кролів за м'ясними якостями.
