У статті проаналізовано динаміку використання бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід з визначеною племінною цінністю у каталогах України за 2011–2025 роки. Матеріалом досліджень слугували офіційні щорічні каталоги бугаїв для відтворення маточного поголів’я, на основі яких оцінювали внесених плідників за країнами походження та методами визначення племінної цінності. У роботі застосовано методи статистичного аналізу, порівняння, узагальнення та системного підходу. Встановлено істотне скорочення частки бугаїв вітчизняного походження та зростання ролі плідників зарубіжної селекції. Частка вітчизняних бугаїв критично скоротилася з 52% (2011 р.) до 15–16% (2024–2025 рр.). Натомість, лідируючі позиції зайняла спермопродукція зі США, частка якої зросла до близько 50%. Виявлено суттєву трансформацію методів оцінювання племінної цінності бугаїв: геномний прогноз став домінуючим (майже 50% у 2024–2025 рр.), забезпечуючи високу повторюваність (> 80%) та найвищі показники селекційного індексу. Метод BLUP зберігає стабільність і високу надійність (90–94% повторюваності), тоді як традиційні вітчизняні методи оцінювання поступово втратили вагу та були витіснені сучасними розрахунковими й міжнародними підходами. Зміни в структурі каталогів та методах оцінки вказують на необхідність поєднання переваг світової генетики з розвитком власних національних систем оцінювання для забезпечення продовольчої безпеки та сталого генетичного прогресу в молочному скотарстві України.
