Метою дослідження було встановлення основних етапів створення української м’ясної породи враховуючи рівень господарськи корисних ознак, динаміку генеалогічної структури та аналіз селекційних прийомів і методів удосконалення за врахування генетичних досліджень. Дослідження проведені за допомогою аналітичного методу використовуючи літературні та наукові матеріали. Українська м’ясна худоба – перша порода великої рогатої худоби м’ясного напряму, яка затверджена в Україні у 1993 році. Однак, цьому передувала тривала робота з виявлення кращих поєднань (лише Інститутом розведення і генетики було вивчено понад 100 варіантів схрещування, де залучено 39 вітчизняних та 15 спеціалізованих порід) і розробки методики у 1972 році видатними вченими П. Л. Погребняком, Ф. Ф. Ейснером та М. А. Кравченком, яка передбачала поєднати цінні властивості сименталів з умовною часткою 1/8, сірої української (1/8), кінанської (3/8) та шаролезької (3/8) порід. Загалом, було розроблено 7 варіантів отримання бажаних генотипів, однак практично використано 5 перших. Наступним етапом зі створення популяції м’ясної худоби було формування племінного ядра у кількості 10 кращих племінних господарств. Генеалогічна структура української м’ясної породи широко розгалужена. Так, у 1978 році затверджено два внутрішньопородні типи, а саме чернігівський (Ш3/4С1/4, Ш3/4СУ1/4, Ш1/2Л1/4СУ1/4, Ш1/2К1/4С1/4) та придніпровський (К3/4С1/4, К3/4СУ1/4, К1/2Ш1/4С1/4, К1/2Ш1/4СУ1/4). В подальшому, затверджено головеньківський (Ш5/8К1/8С1/8СУ1/8) та лохвицько-золотоніський (3/8К3/8Ш1/8С1/8СУ) заводські типи. Крім офіційно затверджених типів було виведено поливанівський (Ш3/8К3/8СУ1/4) заводський тип. Щодо ліній, то на початкових етапах створення породи були сформовані, так звані «первинні» лінії, споріднені групи шаролезьких бугаїв Універсала 71012 U-06, Урана 71019 U-08, Шампіона 58197 ХША-28, Аспіранта 71416 А28 ХША-22, Еоізіано 81 ЧРУ-7, Еуфеміо 382 ЧРУ-6, Десанта 274. Далі, селекційну роботу почали проводити з відбору видатних помісних бугаїв на яких було закладено лінії, а саме Лосося 2391, Осокора 0109, Ангара 1988, Сома 0418, Тайника 1821, Пагіна 0354 та Хижого 1549. Рівень розвитку господарськи корисних ознак української м’ясної породи свідчить про цілеспрямовану селекційно-племінну роботу на усіх етапах становлення м’ясної худоби. У промисловому схрещуванні поряд з українською м’ясною використовували лебединську, червону степову, симентальську, українську чорно-рябу молочну та українську червоно-рябу молочну породи. На 1 січня 2025 року українська м’ясна порода розміщена лише у племінному заводі ДПДГ «Поливанівка» ДУ ІЗК НААН Дніпропетровської області, де утримується 336 голів, у тому числі 5 бугаїв-плідників та 166 корів. На сьогодні у загальній структурі порід м’ясного напряму продуктивності українська порода займає 1,5%.
